Зізнаємося щиро, огляд Watch Dogs ми затягували свідомо. Річ у тім, що після гучних передрелізних обіцянок якість кінцевого продукту (або принаймні його ПК-версії) викликала чимало претензій. Розробники пообіцяли швиденько виправити недоробки патчем. Та обіцяна латка все не виходила й не виходила, от ми й вирішили не чекати можливості погратися у Вартових псів такими, якими вони задумувалися, а прийняти те, що є, остаточною версією гри. Підозрюємо, що не всіх шанувальників творчості Юбіків задовольнить наш вердикт, та мусимо бути об’єктивними.
Отже, як відомо усім ґеймерам, які не провели останні кілька років у танку, Watch Dogs – це екшн у відкритому світі про крутих хакерів. Себто це GTA з можливістю взаємодіяти з усілякою технікою та електронікою. Головний герой – кул кацкер на ім’я Ейден Пірс, кого важка доля та смерть рідних змусили стати на шлях помсти і принести у світ добро в ім’я справедливості. Про характер головного героя багато не розповідатимемо. По-перше, щоб не спойлерити, а по-друге, тому, що сам герой плоский мов аркуш паперу.
Опинившись в ігровому світі, гравець перш за все захоче взаємодіяти та експериментувати з оточенням. Але, на жаль, спочатку можливості дуже обмежені, а найкрутіші смаколики відкриваються мірою проходження сюжету або ж прокачування персонажа. Розробникам вдалося прикрутити в екшн непогану систему розвитку навичок: водіння, стрілянини, зламу тощо.
На відміну від GTA, у Вартових псах гравцеві не випаде нагоди вирішувати, в якій послідовності проходити сюжетні завдання. Зате побічних місій не бракує. І, хоча більшість із них доволі повторювана, як от, наприклад, покарання злочинців, деякі все ж викликають бажання проходити їх неодноразово. До таких цікавих побічних завдань належать, насамперед, зачистки локацій від вороже налаштованих ніпів, адже саме у них гравцеві дається найбільше простору для творчості. Ворогів можна збивати з пантелику, пересуваючись полем бою, через що їхня поведінка виглядає природньою. Можна також намагатися нейтралізувати їх за допомогою прокрадання і засідок, граючись із ними, як кіт з мишею. Тут у пригоді стане магічний телефон Ейдена, який дає можливість натисканням єдиної кнопки перемикатися між камерами, вмикати сигналізації, або навіть детонувати гранати прямо у кишенях ніпів.
Коли справа доходить до стрілянини, то тут у гри є чим приємно здивувати гравця. Хоч арсенал в Ейдена вельми стандартний, кожен ґеймер зможе знайти собі щось до душі. Наш оглядач більшість гри проходив з пістолетом з глушником, що дозволяло знешкоджувати ворогів без привернення уваги їхніх друзів.
Факти про Чикаго
- Чикаго подарувало світові відомого мультиплікатора Уолта Діснея.
- Перша телестанція із кольоровим зображенням з’явилася у Чикаго (Channel 5).
- У 1918 році у Чикаго за отруєння клієнтів, які давали мало чайових, було заарештовано понад 100 офіціантів.
- Нова бібліотека при Університеті Чикаго цілковито керується роботами.
- 1 лютого 2001 року у Чикаго випав перший сніг за 12 років.
Події гри відбуваються у місті Чикаго та його околицях. Ігровий світ, хоч і не може позмагатися із Сан-Андреасом у розмірах, все ж має чим вразити гравців. Його інфраструктура виконана дуже реалістично, а можливість у будь-який момент дізнатись інформацію про якого завгодно ніпа тільки додає йому правдоподібності. Виглядає віртуальне Чикаго вельми непогано, особливо тоді, коли з неба ллється рясний дощ. Але любителям прискіпуватися до графічної складової є де розгулятися. Ми не будемо перелічувати усіх графічних недоліків – за нас це вже зробив користувач youtube під ніком CrowbCat. Якщо Вам цікаво, то запрошуємо переглянути його, чи то пак її, нарізочку дивакуватостей Вартових псів. Очевидно одне: гра виглядає помітно гірше, аніж те, що обіцяли розробники, а через це виникає неприємне відчуття, що нас добряче обманули. Звукова складова гри теж дещо руйнує ефект заглиблення, адже шумів мегаполіса та прилеглих територій грі добряче бракує.
Мандрувати віртуальним Чикаго гравець може за допомогою різноманітних автівок, мотоциклів і катерів. Та керування транспортними засобами і фізика їх пошкоджень, особливо у порівнянні з автовикрадацьким конкурентом гри, справляють паскудні враження і викликають бажання частіше пересуватися за допомогою метрополітену. На щастя, кататися у метро у Watch Dogs, як би це не звучало, вельми весело, адже потяг можна у будь-який момент зупинити за допомогою магічного телефону.
Мультиплеєр, який так рекламували Юбіки, є цікавою складовою гри. Періодично, якщо вам цього захочеться, до вашого світу приєднуватимуться інші гравці. З ними можна влаштувати перегони, пограти у вистежування одне одного, або ж влаштувати десматч. І хоч така особливість вплелася в концепцію Вартових псів вельми непогано, набриднути вона може доволі швидко. Особливо якщо хочеш пройти гру якомога швидше.
Наостанок трішки про мінуси. Вони у грі є, і їх більше, аніж хотілося б. Тут тобі недоліки на будь-який смак: від поганої оптимізації до дивакуватої поведінки ніпів. Як на гру, яка перебувала у розробці п’ять років, це занадто. Невидимі стіни, відсутність пасажирів в автівках, нерозуміння органами правопорядку концепції арешту, поганенькі віддзеркалення у поверхнях… фух, трішки перепочину. Так, далі: неможливість битися кулаками, застарілі анімації реґдолів, відсутність можливості стріляти з машин, недопрацьована поведінка ніпів… ну ви зрозуміли. Після осінньої GTA V , яка створила новий стандарт якості для ігор цього типу, у Вартових псах одразу помічаєш цілий віз речей, які добряче псують враження від гри. Тим з вас, шановні глядачі, які не грали у блокбастер від Рокстар, доведеться просто повірити нам на слово.
Як результат маємо розхвалену до небес піарниками гру, яка на ділі виявляється не те, щоб поганою, але зовсім посередньою. Цікава та файно реалізована ідея зі зламом електроніки і непогані перепалки з використанням булет-тайму не рятують Watch Dogs від головної проблеми – нудьги. Якщо вам, як повітря під водою, бракує ігор із великими відкритими світами, то Вартовим псам буде чим вас вразити. А якщо ж вам властиво придиратися до кожної дрібниці і хочеться експериментувати зі світом гри, то порадити Watch Dogs ми вам не можемо, адже дуже швидко ви усвідомите, що світ тут, хоч і великий, та не такий живий, як хотілося б.
Вдалося
- ви любите ігри з відкритим світом і при цьому не прискіпуєтесь до недоліків;
- вам набридла GTA і хочеться чогось нового;
- любите взаємодіяти з ігровим світом.
Не вдалося
- ви не пробачаєте іграм недоліків;
- очікували від гри шедевру;
- сподіваєтеся на реалістичну поведінку автівок;
- вам не подобаються GTA-подібні ігри.
Жанри
Компанії
Платформи
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!